МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНІ! НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ "ЛЬВІВСЬКА ПОЛІТЕХНІКА Лабораторна робота №33 ПЕРВИННІ ЗАСОБИ ПОЖЕЖОГАСІННЯ ТА ДОСЛІДЖЕННЯ ЯКОСТІ ВОГНЕГАСНОЇ РЕЧОВИНИ з курсу "Основи охорони праці" для студентів інженерно-технічних спеціальностей Львів - 2004 Мета роботи^ ознайомитись з первинними засобами пожежогасіння; дослідити та встановити придатність піноутворювача для одержання вогнегасної речовини (шни). Теоретична частина У комплексі заходів, спрямованих на ліквідацію пожежі, що використовуються в системі протипожежного захисту, важливе значення має вибір найраціональніших способів та засобів припинення горіння згідно зі ДБН В.2.543-98 "Пожежна автоматика будинків і споруд". Існують такі основні способи припинення горіння: Охолодження зони горіння або речовин, що горять, нижче певних температур. Ізоляція вогнища горіння від повітря. Зниження концентрації кисню в повітрі шляхом розбавлення негорючими газами. Хімічне гальмування (інгібування) швидкості реакцій окислення (горіння) уполум'ї. Механічний зрив полум'я сильним струменем води, порошку чи газу. Створення умов вогнеперешкоди, за яких полум'я поширюється через вузькіканали, переріз яких менше діаметра, що гаситься. Практична реалізація способів припинення горіння можна досягти за допомогою вогнегасних речовин та технічних засобів. Вогнегасні речовини Кожному способу припинення горіння відповідає конкретний вид вогнегасних речовин, які можна поділити на: охолодження горючих речовин або зони горіння (вода, водні розчини, снігоподібнавуглекислота тощо); розбавлення повітря чи горючих речовин (діоксид вуглецю, водяна пара, інертні газитощо); ізоляції горючих речовин або окисника від зони горіння (хімічна та повітряно-механічнапіна, пісок тощо); ' хімічного гальмування реакції горіння (вогнегасні порошки, брометил, хладон тощо). Вибір вогнегасної речовини та способу її подавання визначається умовами виникнення та розвитку пожежі. До вогнегасних речовин належать речовини, що мають фізико-хімічні властивості, які дозволяють створити умови для припинення горіння. Багато з них використовується також для запобігання, обмеження розповсюдження пожежі, захисту людей та матеріальних цінностей. Використовуються такі види вогнегасних речовин: вода; вода і добавками, які підвищують її вогнегасну здатність;піна; газові вогнегасні суміші; вогнегасні порошки; комбіновані вогнегасні суміші. Для гасіння легкозаймистих рідин досить часто застосовують піну - суміш газу з рідиною. Піна - це дисперсна система, що складається з бульбашок газу, розділених плівкою рідини. Бульбашки газу утворюються в рідині за рахунок хімічних процесів або механічного змішування газу (повітря з водою). Чим менші розміри бульбашок газу та поверхневий натяг плівки рідини, тим стійкіша піна. При невеликій густині (0.1...0.2 г/см') піна розтікається на поверхні горючої речовини, ізолює її від зони горіння та обмежує доступ горючих газів та парів (основний спосіб впливу на горіння), одночасно охолоджує найбільш нагрітий верхній шар речовини (додатковий). На практиці застосовують два види піни: хімічну та повітряно-механічну. Хімічна піна утворюється при взаємодії лужного та кислотного розчинів у присутності піноутворювача. Така піна утворюється в піногенераторах (ГПС) з пінопорошка та води. Піна утворюється за такими реакціями: Al2(SO4)3 + 6Н2О = 2Аl(ОН)3 + З H2SO4, H2SO4 + 2NaHCO3 = Na2SO4 + 2Н2О + 2СО2 її кратність дорівнює 5, а стійкість до 40 хв. Повітряно-механічна піна утворюється при механічному змішуванні повітря ( 90%), води (9.4+9.8%) та поверхнево-активної речовини, що зменшує поверхневий натяг води -піноутворювача ( ПУ-1, ІЇУ-6 та інші, 0.2+0.6%). Повітряно-механічна піна буває низької кратності (до 10), середньої (10+100) та високої (більше 100). Стійкість повітряно-механічної піни є меншою, ніж хімічної, вона залежить від типу піноутворювача та становить до 20 хв, причому із збільшенням кратності вона зменшується. Всі технічні засоби та установки, що застосовуют...